Как работники милиции должны общаться с гражданами.

Во избежание недоразумений с работниками милиции, а также с целью быть ознакомленными  с правилами поведения работников милиции при общении с гражданами, предлагаю ознакомится с основными положениями Приказа МВД Украины 22.02.2012  № 155

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МВС України

22.02.2012  № 155

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 квітня 2012 р.

за № 628/20941 

ПРАВИЛА

поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України

(витяг)

IV. Професійно-етичні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ

 1. Загальні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ

 1.1. Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.\

 1.2. Норми професійної етики вимагають від працівника:

 поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними;

 постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій;

 поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища;

 виявляти повагу та увагу до старших за званням чи віком, завжди першим вітати: молодшому - старшого, підлеглому - начальника, чоловікові - жінку;

 у спілкуванні з колегами виявляти простоту і скромність, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі, сприяти успішному виконанню ними службових доручень.

 1.3. Працівник повинен пам’ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди його власній репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому.

 2. Правила поведінки працівника органів внутрішніх справ під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань

 2.1. Ці Правила поведінки під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань вимагають від працівника:

 безперечно і неухильно поважати та захищати права та свободи людини і громадянина, відповідаючи перед державою і суспільством за життя та безпеку людей у ситуаціях, що потребують втручання правоохоронців. Поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення та повагу;

 не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, поважати їх природне право на життя, законні права на свободу думки, совісті, самовираження, збереження здоров’я, мирне зібрання, володіння майном тощо;

 не допускати впливу сторонніх осіб, особистих (приватних) інтересів, інтересів членів своєї сім’ї на виконання службових обов’язків, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями органів внутрішніх справ або суперечать їм;

 критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працювати над самовдосконаленням, підвищенням свого професійного та загальнокультурного рівня;

 стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою та Українським народом захищати законні права й інтереси громадян. Усіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення;

 працювати з повною віддачею протягом усього службового часу;

 застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю тільки у випадках, передбачених законом.

 2.2. При виявленні протиправних дій та їх припиненні працівник зобов’язаний:

 пояснити правопорушнику, якщо дозволяє обстановка, у тактовній і переконливій формі причину його затримання;

 висловлювати думки коротко і ясно, виключаючи можливість помилкового або двозначного їх розуміння громадянами, яких вони стосуються;

 зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій;

 виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації правопорушниками конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення;

 уживати всіх можливих заходів для встановлення психологічного контакту з очевидцями та свідками, залишаючись водночас принциповим, рішучим та авторитетним представником державної влади;

 давати роз’яснення правопорушнику про неправомірність його дій доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів;

 утримуватись від жорстких дій і різких висловлювань стосовно правопорушника.

 2.3. Для працівника неприпустимі:

 поспішність у прийнятті рішень, нехтування процесуальними і моральними нормами;

 провокаційні дії, пов’язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень;

 розголошення фактів та обставин приватного життя громадян, які стали відомими в ході службової діяльності;

 вибірковий підхід при вжитті заходів до порушників закону, правил дорожнього руху;

 байдужість, бездіяльність і пасивність у попередженні і припиненні правопорушень.

 2.4. Обмеження працівником прав і свобод громадян може бути застосовано виключно на підставі і в порядку, передбачених законом. У таких ситуаціях, за винятком дій у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, працівник повинен роз’яснити громадянинові підставу такого обмеження.

 2.5. Надзвичайні обставини не можуть бути виправданням фактів порушення закону, катування та жорстокого поводження.

V. Правила службового спілкування працівника органів внутрішніх справ

1. Загальні правила службового спілкування

 1.1. У спілкуванні з людьми працівнику необхідно дотримуватись вимог Конституції України, яка гарантує кожному громадянину право на недоторканність приватного життя, особисту й сімейну таємницю, захист честі, гідності, свого доброго імені.

 1.2. Працівникові необхідно:

 починати службове спілкування з привітання (прикласти руку до головного убору, перебуваючи у форменому одязі), утримуючись від рукостискання; представитися, назвати посаду, спеціальне звання, прізвище, коротко повідомити мету і причину звернення, на прохання громадянина пред’явити службове посвідчення;

 висловлювати свої зауваження та вимоги в коректній і переконливій формі, якщо потрібно, спокійно, без роздратування повторити і роз’яснити зміст сказаного;

 вислухати пояснення або питання громадянина уважно, не перебиваючи, виявляючи доброзичливість і повагу до співрозмовника;

 ставитися з повагою до громадян, перш за все до людей похилого віку, ветеранів, інвалідів, надавати їм необхідну допомогу;

 бути уважним до жінок і дітей.

 1.3. При спілкуванні з громадянами працівник повинен виявляти витримку і бути готовим:

 до неадекватної поведінки з їх боку, у тому числі до прояву агресії і вчинення опору;

 до надання їм першої медичної допомоги (у тому числі направлення до закладу охорони здоров’я).

 1.4. У спілкуванні з громадянами з боку працівника неприпустимі:

 будь-які висловлювання і дії дискримінаційного характеру за ознаками статі, віку, раси, національності, мови, громадянства, соціального, майнового або сімейного стану, політичної чи релігійної належності;

 надмірний тон, грубість, некоректність зауваження, пред’явлення неправомірних, незаслужених звинувачень;

 погрози, образливі вирази або репліки;

 суперечки, дискусії та дії, що перешкоджають нормальному спілкуванню або провокують протиправну поведінку;

 необґрунтовані перевірки паспортів та інших документів.

 1.5. Працівникові рекомендується не сприймати на свій рахунок образливих зауважень, недоречних жартів, глузувань, висловлених на вулицях і в громадських місцях.