Юридична оцінка Закону України "Про засади державної мовної політики".

8 серпня 2012 року Президент України Віктор Федорович Янукович підписав Закон № 5029-VI "Про засади державної мовної політики" і вже 10 серпня 2012 року Закон набув чинності після опублікування у газеті "Голос України".

Новий Закон, на жаль, не досконалий та містить у собі багато недоліків, що не є дивним, адже його прийняття, як і сам Закон суперечить Конституції, Основному закону країни.

Дія нового закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.

У статті 10 Конституції України вказано, що єдиною державною мовою на всій території України є українська. Законом України "Про засади державної мовної політики" передбачено визнання регіональних мов на обласному рівні, тобто Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але в порушення статті 10 Конституції істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Так, частина 7 статті 7 Закону зобов'язує громадян, які проживають на території, де функціонує регіональна мова або мова меншин, розвивати та використовувати таку мову - "У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб".

Закони повинні писатися для народу та бути на сторожі інтересів громадян України. Проте Верховною Радою України не було взято до уваги, що більшість громадян України проти нововведень.

Так, вказаний Закон зазнав критики у висновках багатьох установ країни: Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (23.05.2012), парламентських Комітетів – з питань культури й духовності (23.09.2011), з питань бюджету (03.11.2011), Міністерства фінансів України (09.09.2011), Міністерства юстиції України (27.09.2011). Окрім того, не підтримали цей законопроект також профільні установи НАН України: Інститут мовознавства (16.09.2011), Інститут української мови (22.09.2011), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень (22.09.2011), Інститут літератури імені Тараса Шевченка, Інститут держави й права (05.09.2011), Український мовно-інформаційний фонд (09.09.2011), а також Академія наук вищої школи України (16.09.2011) та Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка (вересень 2011 року). Окрім цього, в суспільстві не вщухають протести, проводяться масові акції на підтримку рідної мови!!

Вищезазначений Закон містить 17 помилкових посилань на неналежну статтю Закону. В тексті Закону 17 разів дано посилання на частину 3 статті 8 Закону України «Про засади державної мовної політики», в якій мали бути прописані критерії використання регіональних мов або мов національних меншин. Однак у частині 3 статті 8 Закону жоден критерій не вказаний. Лише частиною 3 статті 7 Закону передбачено умови використання регіональних мов.

Також, на нашу думку однією із вад Закону є те, що у ньому мова розглядається не як одна із найважливіших етнонаціональних ознак, а як територіальна ознака, що не узгоджується з теорією етносу та нації. Окрім того, незважаючи на те, що в Конституції України термін «російська мова» вживається в єдиному контексті з терміном «мови національних меншин України», у Законі простежується тенденція наділити російську мову особливим статусом, відмінним від статусу інших мов національних меншин.

З приводу наданих прав регіональним мовам новим Законом є і інша думка: Законом  не розширюються, а звужуються права російської мови. Це пояснюється, тим, що у 13-ти із 27-ми регіонів України, відповідно до Закону, може бути запроваджено російську мову як регіональну. Захисники російської дивляться по-іншому: вони наголошують, що таким чином у 14-ти областях їхня мова втратить будь-які права.

З прийняттям нового Закону другу мову дозволяється використовувати у роботі місцевої влади, судочинстві, в освіті, науці, оформленні документів, теле- та радіомовленні, кінопрокаті, рекламі.

Відтепер телеканалам та радіостанціям надано повну мовну свободу та право самостійно обирати мову, при цьому контролювати, скільки часу витрачається на мовлення якою мовою, ніхто не зможе, а отже російська мова скоро заполонить ефіри телеканалів та радіостанцій.

Крім цього, хочеться звернути увагу на низку інших неоднозначних питань, пов’язаних із реалізацією Закону України «Про засади державної мовної політики». Одне з них — мова публікації новоприйнятих нормативно-правових актів. Зокрема, ст. 10 закону передбачає, що акти вищих органів державної влади ухвалюються державною мовою й офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин. А отже виникає проблема, бо юридичне застосування даної норми є невідомим: як ця норма вплине на порядок набрання чинності новими законами (якщо вони публікуватимуться різними мовами), а також яким чином ця норма реалізовуватиметься в усіх офіційних джерелах: «Офіційному віснику України», «Урядовому кур’єрі», «Голосі України», «Відомостях Верховної Ради України», «Офіційному віснику президента України».

Рішення про прийняття Закону України «Про засади державної мовної політики» було занадто поспішним. Сподіваємось, що влада дослухається до громадян своєї країни та знайде компроміс. Вважаємо, на даний час доля нового Закону є не вирішеною. Так, вже через чотири дні після набрання чинності Законом, а саме  14 серпня 2012 народним депутатом України Кармазіним Ю.А. був внесений законопроект Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики».

Отож українцям залишається лише сподіватись на те, що з урахуванням неконституційності та інших суперечностей Закону України «Про засади державної мовної політики» Верховна Рада України схаменеться та в найближчий час розгляне вказаний законопроект.

                                                                                        адвокат Дмитро Майстро